Ви вже маєте певні уявлення про фольклорні твори і знаєте, що до усної народної творчості, зокрема, належать казки (про створення світу (з елементами міфу), про тварин, соціально-побутові (про людей) і так знані «чарівні»), народні перекази й легенди (історичні, топонімічні, про походження деяких птахів, тварин і комах), загадки, приказки та прислів'я, забавлянки для дітей, лічилки, анекдоти, притчі, байки, а також пісні та думи. Усі ці різновиди мають свої індивідуальні мовні та художньо-стильові особливості. Деякі фольклорні твори (насамперед перекази й історичні легенди) за змістом щільно пов'язані з історичними подіями і задокументованими фактами.

Фольклор (англ. folk-lore - народна мудрість; народні знання) - колективна усна народна творчість, яка у вигляді творів словесного та музичного мистецтва існувала з прадавніх часів. Термін «фольклор» 1846 р. запровадив англійський археолог Вільям Джон Томас. На планеті немає жодного народу, який не мав би поетичних чи прозових фольклорних творів. Фольклор як мистецтво слова передував художній літературі та справив на Ті розвиток неабиякий вплив. І для сучасних письменників народна творчість часто стає джерелом натхнення. Завдяки усній творчості народу від покоління до покоління передавалися втілені в художніх образах знання про життя і природу, культи і вірування, традиціі. Фольклорні твори засновані на уявленнях, народнопоетичній уяві та фантазії того народу, який їх витворив, у них відбиті почуття і переживання, самосвідомість багатьох людей, їхні устремління. За родами фольклор диференціюють на народний епос, народну лірику і народну драму, а також народний ліро-епос (думи, балади, пісні-новини, виразно фабульні пісні). Кожен із цих родів поділяється на більшу чи меншу кількість жанрів.

Видів і жанрів фольклорних творів багато, але саме пісні посідають особливе місце в українській усній народній творчості. У фондах України зберігаються записи 15,5 тис. різних фольклорних пісень, проте цілком справедливо вважають, що їх у наш час існує близько 300 тис., особливо якщо брати до уваги ще й різні варіанти однієї і тієї ж пісні.

Існують загальновживані наукові класифікації українських народних пісень. Розрізняють в основному такі види пісень: епічні (так звані пісні-новини, які переповідають

дійсну та здебільшого виразно фабульну трагічну подію); ліричні; ліро-епічні; ліро-драматичні (ігрові, здебільшого календарно-обрядові та деякі хороводні пісні, зміст яких певною мірою розігрується в особах).

За жанрами виокремлюють пісні: обрядові (календарно-обрядові; родинно-обрядові (колискові пісні, похоронні плачі (голосіння)); родинно-побутові (про кохання, удовині, сирітські, про злу свекруху, підлу невістку, поганих брата або сестру, тобто у таких піснях завжди йдеться про суто приватне життя членів сім'ї, родинні радощі, нещастя й прикрощі); соціально-побутові (пісні про панщину й кріпацтво, наймитські, солдатські (рекрутські), чумацькі, козацькі, гайдамацькі, стрілецькі пісні - вони розповідають про життя різних соціальних груп); історичні; пісні-балади; весільні, які виконуються в процесі народної драми - весілля; коломийки. Серед пісень майже кожного жанру нерідко трапляються жартівливі або й сатиричні, а це однозначно свідчить про оптимістичний характер нашого народу.

Календарно-обрядові пісні, як ви вже знаєте, співали під час народних обрядів, які, своєю чергою, виконувалися в різні пори року. Через те взимку звучали колядки та щедрівки, навесні дівчата співали веснянки (гаївки, гагілки), водили хороводи, що також супроводжувалися піснями, а влітку пісні виконувались у чітко визначеній традиційній послідовності: спочатку русальні, потім купальські, а наприкінці літа - жниварські. В окремих регіонах існують також петрівчан-ські, або пастуші, пісні - їх діти-пастушки виконували напередодні християнського свята Петра і Павла.

Календарно-обрядові пісні колись були приурочені до язичеських свят, але

пізніше, з прийняттям християнства, знайшли в народі своє застосування й календарне прикріплення до свят християнських. Проте первинне призначення таких пісень усе-таки збереглося. Наприклад, у щедрівках іноді йдеться про ластівочку, яка щойно прилетіла, народження ягнят і телят, весняно-польові роботи (насамперед орання поля та сівбу зернових культур), хоча зрозуміло, що це неможливо посеред зими. Такі події, ясна річ, пов'язані з весною, коли в наших далеких предків-хліборобів уже від дня весняного сонцестояння одночасно з роботами на ниві умовно розпочинався новий календарний рік.

Колись колядки були приурочені до свята Коляди (тобто моменту найкоротших днів і початку повороту Сонця на тепло), а тепер - до Різдва Христового (6-7 січня). Щедрівки, як промовисто засвідчує сама на-

зва цих пісень, виконувалися напередодні Щедрого вечора, а тепер в окремих регіонах їх співають 13 січня - напередодні старого (за старим стилем) Нового року (14 січня). Хоча на більшості території України це дійство відбувається 18 січня -напередодні Хрещення Господнього (Водохреща, святкується 19 січня).

Веснянки (гаївки, гаїлки, гагілки) найчастіше виконують на самий Великдень, у неділю в другій половині дня. Їх також співають протягом усього великоднього тижня, проте ці календарно-обрядові пісні дозволяється співати аж до свята Трійці (Зелених свят). Та варто знати, що за давніх часів веснянки з елементами ритуального дійства (гри) виконували, починаючи приблизно від теперішнього християнського свята Благовіщення, коли Бог нібито відмикає землю, - і до настання літа, власне Зелених свят.

Русальні пісні переважно виконуються тільки в русальний тиждень, також під час Зелених свят, які, як тепер вважається, наступають у момент християнського свята Трійці (зеленої неділі, коли підлогу в оселях устеляють травою й пахучим зіллям, а хати й поля замаюють зеленими гілками переважно липи чи вільхи) і тривають упродовж усього зеленого тижня.

Купальські пісні, як свідчить їхня назва, виконуються молоддю саме під час свята Івана Купала, тобто звечора й уночі біля вогнищ. Тоді ж дівчата прикрашають стрічками зелене деревце (переважно молоденьку березу, символ язичеської богині Марени (Морени)) та гуртом із парубками в супроводі купальських пісень спалюють його або топлять у водоймі. Парубки запалюють колесо, яке з розгону щосили пускають із горба вниз, а також вогнище, через яке намагаються переско-

чити закохані пари, тримаючись за руки. Ці атрибути свята символізують рух часу та сприятливу для здоров'я молодят і міцності їхніх любовних почуттів очисну дію вогню.

Жниварські пісні поділяють на зажинкові, якими знаменували початок жнив, власне жниварські, що співали під час основних сільськогосподарських робіт, та обжинкові, приурочені до щасливого закінчення жнив.

У народних піснях різних видів та жанрів яскраво відбилися побут, культура й історія нашого народу. Максим Рильський поетично узагальнив значення українських народних пісень:

У попередніх класах на уроках української літератури ви вже здобули певні знання про народні пісенні шедеври. Знаєте також, що пісні бувають авторськими, мають реальних творців - поетів і композиторів. Вам відомо й те, що деякі авторські пісні стають народними.

Діалог із текстом

	Чому фольклорні твори притаманні всім народам світу? Що ви знаєте про український фольклор?
	Наукова класифікація фольклорних пісень за видами й жанрами допомагає систематизувати ці фольклорні твори. Що ви можете сказати про таку класифікацію?
	Розкажіть про тематичні групи календарно-обрядових пісень. Як вони сформувалися?
	Які з календарно-обрядових пісень вам особисто найбільше імпонують? Обґрунтуйте свою відповідь, спираючись на матеріали підручника і свої відчуття.

Діалоги текстів

1 Що ви знаєте про фольклор інших народів? Які фольклорні твори або їх уривки ви вже аналізували на уроках зарубіжної літератури?

2 Прокоментуйте останню строфу поезії М. Рильського. Як вона перегукується з темою, що вивчається?

3 Прокоментуйте одну цитату (на ваш вибір) про пісні зарубіжного, а одну - українського письменника.

Мистецькі діалоги

Розгляньте ілюстрації, що стосуються обрядової поезії. Проаналізуйте одну з картин за власним вибором, пов'язуючи своє висловлення зі змістом полотна та певними календарно-обрядовими піснями.

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Слоньовська (2021, поглиблений рівень)